ЕЛЕКТРОФОРЕЗ

ЕЛЕКТРОФОРЕЗ (лат. electrophoresis < грец. elektro — електричне + phоresis — перенесення) — спрямований рух колоїдних частинок або макроіонів під дією зовнішнього електричного поля. Е. відкрив Ф.Ф. Рейс у 1807 р. Е. вважається дуже важливим різновидом електрокінетичних явищ і використовується в електрохімії з метою вивчення подвійного електричного шару, адсорбції іонів на поверхні. Практичне використання Е. розпочалося після того, як шведський учений А. Тиселіус створив у 1937 р. спеціальний апарат для фронтального або вільного Е. білків у розчині. У промисловості Е. використовують для виділення каучуку з латексу, відокремлення каоліну від піску, очищення води та ін.

У біохімії за допомогою Е. проводять аналіз, розділення й очищення біополімерів (головним чином білків), бактеріальних клітин, вірусів, а також амінокислот, вітамінів та ін. Найбільш поширені електрофоретичні методи з використанням інертних носіїв (паперу, гелів та ін.), які мають загальну назву зональний Е., бо фракції речовин, що розділяються, утворюють у товщині носія окремі зони, які не змішуються. Е. часто поєднується з іншими методами розділення біоорганічних сполук (напр. з хроматографією). Розроблена техніка електрофоретичних зон біополімерів у гелях — диск-Е. — значно підвищує розрізнювальну здатність методу. Новим високоефективним методом розділення й аналізу компонентів складних сумішей є капілярний Е., при якому пробу невеликого об’єму вводять у кварцовий капіляр, заповнений електролітом. Уздовж капіляра вмикають електричне поле високої напруги, яке викликає рух компонентів суміші з різною швидкістю залежно від їх структури, заряду та мол. м. та пасивний потік рідини, у результаті чого проба розділяється на індивідуальні компоненти. При цьому фактори збурення (дифузійні, сорбційні, конвекційні, гравітаційні та ін.) у капілярі значно послаблені, завдяки чому ефективність розділення дуже висока. Метод широко використовують для виявлення близьких за будовою речовин (білків, пептидів, амінокислот, вітамінів, наркотиків, барвників, іонів металів, аніонів); для контролю якості, технологічного контролю та ідентифікації харчових продуктів. Використання реакції антиген — антитіло разом з електрофорезом стало основою для створення методу імуно-Е. Електрофоретичний аналіз біологічних рідин, напр. сироватки крові для дослідження головним чином білків, широко використовують при діагностиці багатьох захворювань.

Гааль Э., Медьеши Г., Верецки Л. Электрофорез в разделении биологических молекул. — М., 1982; Духин С.С., Дерягин Б.В. Электрофорез. — М., 1976; Остерман Л.А. Методы исследования белков и нуклеиновых кислот. Электрофорез и ультрацентрифугирование. — М., 1981; Современные методы в биохимии / Под ред. В.Н. Ореховича. — М., 1968.


Інші статті автора